Весною прийде час розпочати вирощування саджанців винограду із заздалегідь заготовлених черенків. Черенками для розмноження потрібно запастися ще восени. Розповім про спосіб, який прийнятний для тих, хто вирощує невелику кількість саджанців винограду для себе. Хочу сказати, що завдяки йому мені вдалося подружитися з розмноженням винограду. Для вирощування декількох десятків саджанців немає сенсу застосовувати спеціальні технології. Наприкінці лютого - початку березня лоза витягується з місця зберігання (погреба, холодильника) і нарізається на 3-4-х вічкові черенки. Верхній зріз робиться на відстані 2см вище вічка навскоси, нижній - на відстані 0,5-1см нижче вічка під прямим кутом. Якщо у вас декілька сортів, черенки після нарізки необхідно помітити, щоб виключити плутанину.
Після цього черенки на добу замочують у воді з додаванням стимулятора росту (столова ложка меду на 10л води), щоб поповнити запас вологи. Для перевірки вмісту вологи необхідно зробити свіжий зріз; стискаючи його ножем, ви повинні побачити крапельки рідини, а зріз повинен мати світло- зелене забарвлення. Якщо рідина не виділяється, то вимочку продовжують ще добу.
Після вимочки зробіть парафінування вехнього вічка, це скоротить ваші турботи і залишить у черенку всю вологу, заради якої ви його вимочували. Парафіновані верхні частини живців не висихають, що підвищує успіх вирощування саджанця. Техніка виконання слідуюча: розтоплюємо парафін(можна звичайну свічку) і нагріваємо його до 70-80°С, потім швидко занурюємо верхню частину черенка з вічком в парафін, витягуємо і охолоджуємо в воді.
Потім у звичайну півлітрову банку на дно кладуть шар вати в пару сантиметрів завтовшки, і наливають такий же шар (близько 2 см) води.У банку необхідно покласти шматок деревного вугілля. Це необхідно для запобігання швидкого псування води. Черенки винограду ставляться в банку, банку - на підвіконня. Тепер потрібно раз в 2-3 дні стежити за рівнем води, підтримуючи її в межах 0,5-1см. Якщо забудете заглянути в банку, і вода випарується, то волога вата не дозволить висохнути майбутнім саджанцям винограду.
Якщо є можливість забезпечити підігрів нижньої частини живців( поставити банку на тепле) і охолодити верхнє вічко черенка (сперти на віконне скло)- скористайтеся нею, це збільшить вірогідність і швидкість укорінення. Протягом 10 днів прокинуться верхні вічки і рушать в зростання. Рослини почнуть активно споживати вологу, не забувайте постійно підливати воду в банку. Як правило, спочатку розпускаються бруньки, а потім з'являються корінці. Між цими подіями проходить в середньому 2 тижня. Слід зауважити, що якщо температура повітря в приміщенні буде нижче 25°С, то час проростання корінців відсунеться на 1 - 2 тижні. Ще різні сорти по- різному вкорінюються. Швидкість вкорінення також залежить від діаметра- більш товсті впораються із завданням швидше, ніж тонкі.
Зверніть увагу на один важливий момент: якщо з вічка вийшов один пагін, а слідом за ним через кілька днів з'являється другий, а корінців ще немає- виламайте перший, сильніший із пагонів. Не жалійте: початок вашому кущу дасть будь-який, навіть самий останній паросток. Перший, який буйно зростає, може витратити весь запас поживних речовин з тканин черенка, і для утворення коріння їх може не вистачити. Якщо на пагоні з'явився суцвіття - його необхідно відразу відщипнути.
Як тільки довжина корінців досягне приблизно 3 см, черенки потрібно терміново посадити в грунт, а то коріння через дефіцит кисню у воді може загинути, а також при пізнішій пересадкі більш довге коріння досить легко ламається.
Для контейнера беремо 1,5 літрові пластикові пляшки. У дні робимо дренажний отвір, верх зрізаю- виходить недорога, відповідного розміру ємність. На дно можна насипати трохи дренажу для стікання зайвої води. Далі в пляшку насипаємо живильну суміш, яка складається з дернової землі, піску, перегнію- сипцю в співвідношенні 4:1:1. Обережно, щоб не пошкодити тоненькі корінці, ставимо черенок в центр ємності і обсипаємо його, трішки ущільнюючи, субстратом до потрібного рівня. Поливаємо теплою водою. П’ятка(низ) черенка після посадки повинна перебувати на глибині приблизно 5 см. Під п’яткою бажано, щоб шар суміші був не менше 15 см, що вистачить для відростаючого коріння. Тепер до настання стійкого тепла поселяємо саджанці на світлому віконці.
Ось ми і виграли у природи цілий рік. Навесні ми садимо на відведене місце саджанець із закритою кореневою системою. Розрізаємо ножем пляшку й висаджуємо саджанець. Обов’язково потрібно захистити листя від сонячних опіків після перенесення з підвіконня на відкрите сонце. Саджанець на протязі тижня повинен пройти закалку. Добре може допомогти навіть газета, якою прикривають рослину від пекучого сонця. Сигналом, що укриття можна зняти, буде потемніння листя, крім того вони стануть більш жорсткими. При доброму догляді до осені першого року вегетації молоді рослини будуть виглядати як двухрічки, і при сприятливому збігу обставин можуть дати сигнальне гроно вже наступного року.
Шановні читачі, за бажанням Ви маєте можливість ознайомитися з будовою і принципом дії різних пристроїв для вкорінення винограду:
1. Пристрій для кільчування черенків(орієнтовно до 30 штук), який простий в виготовленні і за допомогою якого ви отримаєте хороший вихід саджанців;
2. Для пророщування саджанців на воді можна скористатися методом Радчевського П.П.;
3. «На шафі»- медод Пузенко Наталії;
4. Кільчуватор для великої кількості саджанців(до 300 штук) з терморегулятором
для інкубатора;
5. Пристрій для пророщування на воді приблизно на 500 черенків з акваріумним
терморегулятором.