Обрізка - обов'язковий агротехнічний прийом і являє собою щорічне видалення або укорочення однорічних пагонів або багаторічних гілок. У тих районах, де виноград укривається в зимовий період, процедура обрізання відбувається восени, через 2-3 тижні після закінчення опадання листя. Якщо ж зима в регіоні тепла, то обрізка проходить ранньої весни, до того моменту, коли починають набухати бруньки.
Як справедливо відмічають досвідчені виноградарі, якщо виноград не обрізати, хороших грон можна не дочекатися. Обрізання винограду дозволяє створити найбільш сприятливі умови для розвитку рослин і дозрівання плодів, забезпечуючи лози сонячним світлом і свіжим повітрям.
У плодоношенні винограду є своя особливість: суцвіття з'являються тільки на пагонах поточного року, але ці пагони повинні вирости з вічок на минулорічній лозі.
Восени кущ закладає певну кількість вічок, з яких наступної весни проростають зелені пагони з суцвіттями. До осені кущ виростає і по всій довжині закладає до 25 вічок, і з кожної на наступний рік може вирости ще по одному пагону.
Закладка бруньок відбувається в геометричній прогресії- з 10 вічок з'являться 10 лоз, на кожній з яких буде по 10 вічок- і до наступної осені у нас вже 100 лоз! Цілі непрохідні зелені джунглі. Але сил у куща вистачить лише на три десятка плодоносних пагонів з цієї першої сотні. Якщо не стримувати ріст куща з секатором в руці, то кущ заростає десятками довгих тонких лоз з 1-2 слабенькими плодоносними молодими пагонами на верхівці.
Щоб цього не сталося, потрібно залишати на кущі оптимальну кількість вічок і застосовувати методи обрізки, які дозволять зберегти невеликі розміри куща і сформувати на ньому достатню кількість молодої деревини. Існує велика кількість варіантів формування виноградних кущів, частину з них можна подивитися тут.
Формування плодової ланки
Плодове ланка являє собою сучок заміщення і плодову стрілку, які є однорічними пагонами, розташовуючись на дворічному ріжку. На сучку заміщення прийнято залишати 2-4 вічка, а плодову стрілку роблять набагато довшою, щоб вона містила 5-12 вічок, а іноді й більше.
Обрізка багаторічних частин лози проводиться найчастіше для омолодження куща або заміни пошкоджених гілок.
Обрізки плодових лоз
Довжиною обрізки називають довжину частини пагона плодоношення, яка залишається на кущі після обрізки. Виражається або кількістю вічок для плодоносних кущів, або в см, якщо кущ молодий і його тільки починають формувати. Вибір довжини обрізки залежить від біологічних особливостей кожного сорту.
По довжині розрізняють:
1. Коротку обрізку- на плодових лозах залишають до 4 вічок;
2. Середню обрізку- залишають 5-10 вічок;
3. Довгу обрізку- залишають більше 10 вічок.
Коротка обрізка використовується на молодих виноградниках, де може забезпечити сильний ріст пагонів, на деяких формуваннях та для формування резервного сучка, залишеного на випадок пошкодження частини куща.
Довга обрізка лоз застосовується у формуваннях, де використовується вигин лоз, у лоз призначених для відводків та на бесідкових формуваннях.
Середня обрізка використовується найчастіше.
Восени перед вкриттям потрібно вирішити, скільки вічок залишити на кожному конкретному кущі. З вічка, який сформувався до осені, наступної весни виросте зелений пагін.
Виноградна рослина, на відміну від яблуні, не скидає самостійно зайву зав'язь, а буде тягнути всі грона в міру сил. В результаті, якщо пустити все на самоплив, замість урожаю отримаємо купу некондиційної продукції.
Якщо залишити мало грон, тим самим не довантаживши кущ, то буде малий врожай і буйний ріст пагонів і пасинків, який перетворить виноградник у справжні зарослі(виноград жирує). Є конкретні цифри, від яких може відштовхнутися виноградар під час нормування вічками та врожаєм:
1. На погонний метр шпалери залишаємо 10-15 вічок;
2. На 4-5 річний кущ - 35 вічок, із залишенням 17 грон;
3. На арку-160 вічок, 80- 90 грон;
Одного разу встановивши приблизно навантаження для куща винограду- запишіть цю цифру. В наступному році ви вже будете знати, наскільки правильною була вона. Якщо кущ жирував- збільшіть навантаження, якщо страждав від перевантаження- зменшіть. Через рік Ви підберете точну норму для рослини.
Слід зауважити, що недовантаження куща вже не виправиш в поточному році, а перегруз можна коригувати, проводячи зелені операції.
Порядок і методи обрізки дорослого куща:
1. Вирізати все, що тонше олівця в діаметрі, всі верхівки разом з пасинками, недорозвинені пагони. Після такої легкої стрижки вже видно, що на кущі і як.
2. Визначити стан лоз і приблизно прорахувати кількість вічок, яку можна залишити на цьому кущі. Якщо сильних лоз немає, то навантаження зменшуємо на 25%, даючи тим самим кущу трохи відпочити і відновитися; якщо сильних лоз вдосталь, то навантаження збільшуємо на 20%, щоб кущ не жирував;
3. Переходимо до обрізання плодових ланок і видалення пагонів, що відплодоносили, довжина плодових лоз повинна бути залишена з урахуванням сортової плодоносності вічок.
4. При обрізанні треба намагатися щоб рани розташовувалися на одній стороні лози або знаходилися один від одного на значній відстані.
5. Минулорічні пагони ріжемо посередині міжвузля - подалі від останнього вічка. Нижче від місця рани тканина відімре і створить природний бар'єр для інфекцій і шкідників.
6. Самий хороший урожай дадуть однорічні пагони, які розташовуються на дворічній деревині. Вибираємо для плодоношення саме такі.
7. Залишаємо на будь-яких формуваннях резервний сучок на штамбі біля самої землі, відновлюємо його щорічно. У разі загибелі надземної частини куща це дасть змогу його відновити на рік швидше, ніж з порослі на штамбі.
8.Якщо потрібно видалити багаторічну гілку, спочатку залишаємо сучок близько 3-х см, через кілька місяців він засохне і тоді видалимо його врівень зі стволом, не зачіпаючи живу тканину. Якщо обрізати відразу низько, то на штамбі утвориться велика рана і гоїтися вона буде довго, відмерла тканина проникне вглиб залишеної гілки. Ця ділянка утруднить сокорух у штамбі або рукаві і послужить воротами для інфекції.
Як справедливо відмічають досвідчені виноградарі, якщо виноград не обрізати, хороших грон можна не дочекатися. Обрізання винограду дозволяє створити найбільш сприятливі умови для розвитку рослин і дозрівання плодів, забезпечуючи лози сонячним світлом і свіжим повітрям.
У плодоношенні винограду є своя особливість: суцвіття з'являються тільки на пагонах поточного року, але ці пагони повинні вирости з вічок на минулорічній лозі.
Восени кущ закладає певну кількість вічок, з яких наступної весни проростають зелені пагони з суцвіттями. До осені кущ виростає і по всій довжині закладає до 25 вічок, і з кожної на наступний рік може вирости ще по одному пагону.
Закладка бруньок відбувається в геометричній прогресії- з 10 вічок з'являться 10 лоз, на кожній з яких буде по 10 вічок- і до наступної осені у нас вже 100 лоз! Цілі непрохідні зелені джунглі. Але сил у куща вистачить лише на три десятка плодоносних пагонів з цієї першої сотні. Якщо не стримувати ріст куща з секатором в руці, то кущ заростає десятками довгих тонких лоз з 1-2 слабенькими плодоносними молодими пагонами на верхівці.
Щоб цього не сталося, потрібно залишати на кущі оптимальну кількість вічок і застосовувати методи обрізки, які дозволять зберегти невеликі розміри куща і сформувати на ньому достатню кількість молодої деревини. Існує велика кількість варіантів формування виноградних кущів, частину з них можна подивитися тут.
Формування плодової ланки
Плодове ланка являє собою сучок заміщення і плодову стрілку, які є однорічними пагонами, розташовуючись на дворічному ріжку. На сучку заміщення прийнято залишати 2-4 вічка, а плодову стрілку роблять набагато довшою, щоб вона містила 5-12 вічок, а іноді й більше.
Обрізка багаторічних частин лози проводиться найчастіше для омолодження куща або заміни пошкоджених гілок.
Обрізки плодових лоз
Довжиною обрізки називають довжину частини пагона плодоношення, яка залишається на кущі після обрізки. Виражається або кількістю вічок для плодоносних кущів, або в см, якщо кущ молодий і його тільки починають формувати. Вибір довжини обрізки залежить від біологічних особливостей кожного сорту.
По довжині розрізняють:
1. Коротку обрізку- на плодових лозах залишають до 4 вічок;
2. Середню обрізку- залишають 5-10 вічок;
3. Довгу обрізку- залишають більше 10 вічок.
Коротка обрізка використовується на молодих виноградниках, де може забезпечити сильний ріст пагонів, на деяких формуваннях та для формування резервного сучка, залишеного на випадок пошкодження частини куща.
Довга обрізка лоз застосовується у формуваннях, де використовується вигин лоз, у лоз призначених для відводків та на бесідкових формуваннях.
Середня обрізка використовується найчастіше.
Восени перед вкриттям потрібно вирішити, скільки вічок залишити на кожному конкретному кущі. З вічка, який сформувався до осені, наступної весни виросте зелений пагін.
Виноградна рослина, на відміну від яблуні, не скидає самостійно зайву зав'язь, а буде тягнути всі грона в міру сил. В результаті, якщо пустити все на самоплив, замість урожаю отримаємо купу некондиційної продукції.
Якщо залишити мало грон, тим самим не довантаживши кущ, то буде малий врожай і буйний ріст пагонів і пасинків, який перетворить виноградник у справжні зарослі(виноград жирує). Є конкретні цифри, від яких може відштовхнутися виноградар під час нормування вічками та врожаєм:
1. На погонний метр шпалери залишаємо 10-15 вічок;
2. На 4-5 річний кущ - 35 вічок, із залишенням 17 грон;
3. На арку-160 вічок, 80- 90 грон;
Одного разу встановивши приблизно навантаження для куща винограду- запишіть цю цифру. В наступному році ви вже будете знати, наскільки правильною була вона. Якщо кущ жирував- збільшіть навантаження, якщо страждав від перевантаження- зменшіть. Через рік Ви підберете точну норму для рослини.
Слід зауважити, що недовантаження куща вже не виправиш в поточному році, а перегруз можна коригувати, проводячи зелені операції.
Порядок і методи обрізки дорослого куща:
1. Вирізати все, що тонше олівця в діаметрі, всі верхівки разом з пасинками, недорозвинені пагони. Після такої легкої стрижки вже видно, що на кущі і як.
2. Визначити стан лоз і приблизно прорахувати кількість вічок, яку можна залишити на цьому кущі. Якщо сильних лоз немає, то навантаження зменшуємо на 25%, даючи тим самим кущу трохи відпочити і відновитися; якщо сильних лоз вдосталь, то навантаження збільшуємо на 20%, щоб кущ не жирував;
3. Переходимо до обрізання плодових ланок і видалення пагонів, що відплодоносили, довжина плодових лоз повинна бути залишена з урахуванням сортової плодоносності вічок.
4. При обрізанні треба намагатися щоб рани розташовувалися на одній стороні лози або знаходилися один від одного на значній відстані.
5. Минулорічні пагони ріжемо посередині міжвузля - подалі від останнього вічка. Нижче від місця рани тканина відімре і створить природний бар'єр для інфекцій і шкідників.
6. Самий хороший урожай дадуть однорічні пагони, які розташовуються на дворічній деревині. Вибираємо для плодоношення саме такі.
7. Залишаємо на будь-яких формуваннях резервний сучок на штамбі біля самої землі, відновлюємо його щорічно. У разі загибелі надземної частини куща це дасть змогу його відновити на рік швидше, ніж з порослі на штамбі.
8.Якщо потрібно видалити багаторічну гілку, спочатку залишаємо сучок близько 3-х см, через кілька місяців він засохне і тоді видалимо його врівень зі стволом, не зачіпаючи живу тканину. Якщо обрізати відразу низько, то на штамбі утвориться велика рана і гоїтися вона буде довго, відмерла тканина проникне вглиб залишеної гілки. Ця ділянка утруднить сокорух у штамбі або рукаві і послужить воротами для інфекції.